От автора.

В последнее время в интернете появилась и активно продвигается информация, дискриминирующая лидера фарфоровой промышленности Украины «Коростенский фарфоровый завод». Риторика имеет эмоциональный и порой агрессивный тон. Предоставим первому заместителю председателя правления ЗАО "АОЗТ "Коростенский фарфор" Ирине Мамонтовой возможность прокомментировать ситуацию. Мы понимаем, что данный материал представляет мнение только одной из сторон, но именно его и не хватало для баланса мнений в сложившейся ситуации.

Итак, мы собрали и сформулировали основные обвинения-гипотезы оппонентов «Коростенского фарфорового завода» и попросили Ирину Мамонтову дать им комментарии.

МАЙНО ТА ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ.

У спадок від Радянського Союзу нам залишилось енергозалежне виробництво з «комплексом гігантоманії», та застарілими для сучасних реалій технологічними лініями.

У 2006 році ціна на газ, а відповідно і на сировину була підвищена в 2-3 рази, чим одночасно було викликано збільшення ціни на фарфорові вироби українських виробників, тим самим відкривши шлях дешевому неякісному китайському фарфору та закривши для української продукції ринок Росії, доля експорту до якого становила приблизно 60% від загального обсягу реалізації.

Керівники та акціонери фарфорового заводу стали перед питанням виживання в умовах кризи. Був розпочатийпоетапний план реорганізації та модернізації виробництва, пристосування його до нових економічних реалій.

Була зупинена та виведена із технологічного процесу стара піч для випалу чайних та кофейних сервізів, в зв’язку з тим, що по-перше, її виробнича потужність становила 10 тисяч одиниць на добу, а споживання газу – 4000 куб.м. на добу, в той час як більш сучасна піч «Термогаз», встановлена в 2002-2003 рр. споживала всього 5 тисяч куб.м. газу при виробничій потужності 30-35 тисяч одиниць на добу, а по-друге, чайно-кофейний асортимент виробництва українських підприємств був повністю витіснений китайськими виробниками із сегменту товарів широкого вжитку. В жовтні 2008 року підприємство було зупинено саме в зв’язку із зміною технологічного процесу. Були розпочати і проводилися роботи з підготовки виробничих приміщень до установки нового устаткування і реорганізації виробництва. Спеціалістами підприємства була запроектована та встановлена перша електропіч для декоративного випалу виробів.

В зв’язку із подорожчанням газу питання впровадження інновацій було першочерговим.

Технічне переоснащення виробництва (основне технологічне устаткування експлуатується з 70-80хх рр. 20 століття), придбання нового автоматичного італійського устаткування для виробництва фарфору, впровадження енергозберігаючих технологій виробництва проводилось за рахунок кредитних коштів.

Відповідно проводився демонтаж фізично і морально зношеного устаткування, яке підлягало заміні, а також устаткування, яке не використовується в сучасному виробництві фарфорового посуду і виробів. Так до теперішнього часу відбувається демонтаж 2-х старих кам`яних тунельних печей. Одна з печей була виведена з експлуатації ще на початку 2000-х років, у зв`язку з переходом на випал посуду з використанням природного газу замість мазуту, з 2001 року ця піч не використовується в процесі виробництва. Замість неї була придбана піч "Термогаз 72", яка є універсальною сучасною піччю для трьох технологічних випалень посуду (1-й утиль, 2-й политий, 3-й декоративний). Друга піч, теж кам`яна, з не економічним використанням газу, такі печі зараз не використовуються в сучасному виробництві фарфору, використовувалася для випалення (до 900 градусів) утиля, була зупинена в березні 2007 року.

Замість неї була придбана електропіч, яка здійснює 2 види випалення - утиль та декоративний. Завдяки цим нововведенням, особливо електропечі, наше підприємство живе до цього дня, та розраховується з боргами.

Засоби, отримані від реалізації цеглини, металу та інших складових старих печей спрямовуються на виплату заборгованості по заробітній платі, оплаті електроенергії, газу, палива.

Зважаючи на факт, що «Коростенському фарфоровому заводу» вже майже 107 років, враховуючи рекомендації технічних фахівців, ми запроваджуємо комплексну реорганізацію логістики виробництва, заміну та модернізацію устаткування. Так, в радянські часи, кожний етап виробництва був окремим цехом зі своєю інфраструктурою. Наприклад, формувальний цех мав токарну, фрезерну ділянки і т.п. В даний час всі допоміжні виробництва об`єднані в єдину ремонтно-механічну службу, яка здійснює всі необхідні фрезерні, токарні, зварювальні та інші види робіт. Відповідно керівництвом підприємства було вирішено реалізувати устаткування, яке не використовується у виробництві і реінвестувати отримані кошти в модернізацію підприємства, та на виплату заробітної плати, що дуже актуально під час економічної кризи.

Нажаль, процес перетворення виробництва із старого формату в сучасний має також і негативну складову – в першу чергу це значне зменшення кількості працівників, залучених у процес виробництва. Але яким би болісним не був процес звільнення, він є невід’ємною частиною впровадження сучасних умов виробництва. Згодом, ми плануємо розвиток додаткових напрямків діяльності, які будуть пов’язані із організацією ефективного використання виробничих потужностей, якими володіє підприємство, що дасть можливість розпочати зворотній процес, а саме створення нових робочих місць.



МОЖЛИВЕ БАНКРУТСТВО.

Так, процес банкрутства відкрито, але кожен хто розуміється на цьому знає, що юридична процедура банкрутства, в першу чергу, є одним із шляхів оздоровлення підприємства. Як зазначено у законі: « … відновлення платоспроможності …». Де-юре зветься «банкрутство», де-факто маємо оздоровлення заводу.

«Коростенський фарфоровий завод» працював, працює і буде працювати, незважаючи на край важкі наслідки економічної кризи для всієї фарфорової галузі.

Відповідно до офіційних даних показників економічної діяльності галузевих підприємств Житомирської області, сьогодні виробництво господарських та декоративних керамічних виробів здійснюють шість підприємств Житомирської області: ТОВ «Баранівський фарфоровий завод», КП «Городницький фарфоровий завод», ЗАТ «АТЗТ «Коростенський фарфор», ТОВ «Корал» «Довбиський фарфоровий завод», ТОВ «Поліський фаянс» ДП «Кам’янобрідський фаянс» і ТОВ «Декор-кераміка». Із загостренням ситуації на ринку фарфорової продукції в Житомирській області спостерігається постійне скорочення виробництва посуду: в 2006 році — на 25 % порівняно із попереднім, у 2007 році — ще на 32,3 %. При цьому, спад виробництва у межах від 9 до 47 % допустили усі підприємства галузі. В 2008-2011рр ця ситуація не змінилася на краще. Стан справ ускладнюється постійним підвищенням ціни на природний газ, який є технологічним паливом для виробництва фарфору, та електроенергію. Погіршується фінансове становище підприємств, це гальмує інноваційну діяльність та не дає можливості підтримувати належний рівень заробітної плати.

В таких умовах вкрай необхідна комплексна співпраця представників середнього бізнесу, до якого ми відносимось, та держави. Інвестиції на модернізацію логістики виробництва та обладнання ніколи не повернуться, а лише збільшать розмір боргових зобов’язань, якщо в державі не будуть створені внутрішні економічні умови розвитку фарфорової галузі.

В даний час ми працюємо над питанням отримати право на використання символіки чемпіонату ЄВРО-2012 та залучитися до державної програми підготовки до цієї події і стати профільним виробником сувенірної продукції з символікою ЄВРО-2012. Вже підготовані зразки відповідної сувенірної продукції, які вперше були представлені нашим підприємством на виставці, що проходила в міжнародному виставковому центрі в м. Київ 2-5 лютого 2011 р.



ХТО ВИНЕН?

Багато звинувачень адресовано безпосередньо до керівництва «Коростенського фарфорового заводу». Пропоную проаналізувати факти.

В квітні 2006 року нове керівництво прийняло підприємство з такими показниками: заборгованість із виплати заробітної плати, становила 1601125,00 грн., заборгованість із сплати внесків до УПФУ 566825 грн. Зазначені дані підтверджуються даними акту перевірки УПФУ в м. Коростені від 11.04.2006 р., відповідно до якого були нараховані санкції 40455,5 грн. та пеня - 6503,76 грн.

Згідно даних статистичної бухгалтерської звітності станом на 01.01.2006 р. на складах підприємства знаходилось готової продукції та товарів на суму 2592 тис.грн.

Загальна сума простроченої кредитної заборгованості перед Промінвестбанком та Приватбанком складала 8518892,09 грн., без врахування прострочених відсотків та штрафних санкцій.

З приходом нових власників майже протягом перших двох місяців була погашена заборгованість до УПФУ, в протягом наступних чотирьох місяців – погашена заборгованість із заробітної плати. Потрібно зауважити, що в квітні 2006 року підприємство не працювало і було зупинено в зв’язку із відключенням від газопостачання вже з березня 2006 року. Новим керівництвом був реструктурізован на 4 місяці борг в сумі 764152,00 грн. В червні 2006 року була відновлена робота підприємства. Станом на теперішній час заборгованість за газопостачання, електроенергію та сировину взагалі відсутня.



РОБОЧІ МІСЦЯ ТА СОЦІЛЬНА НАПРУГА.

Так, як я вже казала, нам не вдалось зберегти робочі місця у повному обсязі. Це була об’єктивно вимушена дія. Але ми зберегли кістяк кадрового складу, що дало можливість, не припиняти виробництво та планувати його зростання у найближчому майбутньому. Сьогодні на підприємстві працює 193 робітників, з них 99% це «старі кадри».



МУЗЕЙНА КОЛЕКЦІЯ.

По-перше, на неодноразові запити стосовно колекції фарфорових виробів, яка представлена в виставковому залі нашого підприємства, ми вже повідомляли, що це є приватна колекція акціонера нашого заводу. На підприємстві ніколи не існувало музею, а та колекція, що завжди була доступна мешканцям та гостям нашого міста, є приватною колекцією. Тому ніяким чином до нашої експозиції не має відношення ЗУ «Про музеї та музейну справу», лише Конституційні права власника колекції та ЗУ «Про власність».

По-друге, службове розслідування навколо звинувачень у продажі виробів з колекції «Коростенського фарфору», в т.ч. авторських, встановило, що деякі колишні працівники підприємства відтворюють копії виставкових зразків та продають їх за неймовірно високими цінами, як «останні вироби збанкрутілого заводу». Саме ця група осіб зацікавлена в організації масових заворушень серед працівників підприємства, акціонерів та діячів профспілок. Діями таких працівників не тільки підривається імідж і довіра до нашого підприємства та його керівництва, але й порушується чинне законодавство стосовно охорони об’єктів авторського права та інтелектуальної власності.

Протягом 2009 р., в рік 105-річчя підприємства, наша приватна колекція була доступна всім мешканцям та гостям України в виставковому центрі "Мистецький Арсенал" в м. Києві. На честь 60-річчя Перемоги у 2-й світовій війні експонати виставлялись у музеї ВВВ в м. Москва (РФ). В даний час ознайомитись з експонатами приватної колекції унікальних авторських виробів 100-річної історії фарфорового заводу можна як на підприємстві в м. Коростені, так і в виставковому залі представництва підприємства в м. Києві.

Ми розуміємо що колекція це феномен українського прикладного мистецтва, це культурна спадщина Української держави, тому авторські роботи провідних майстрів не продаються, а демонструються на виставках та в музеях. Ця колекція пропагандує вироби нашого заводу, та надихає наш колектив. Як можна це продавати?!

Хочу наголосити, що раніше колекція виробів підприємства була малодоступною та лише в невеликій кількості представлена в виставковій залі заводу.



ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ.

Як мені відомо, законопроект о поверненні майнового комплексу ЗАО «Коростенський фарфор» в державну власність не викликав схвалення народними депутатами Верховної Ради, він був відхилений. Це підтверджено даними офіційного сайту Верховної Ради України, в т.ч. було відхилене рішення відправити даний законопроект на повторне читання.

Чому? Наскільки можна зрозуміти із стенограми засідання Верховної Ради України від 03 листопада 2009 року більшість народних депутатів дуже добре розуміють становище, в якому даний час знаходиться наше підприємство, а також розуміють, що «з фарфоровою… порцеляновою промисловістю в Україні робиться жах» і що «що має бути цілісна програма, державна, щоб Україна не втрачала цілі галузі». Тому потрібно адекватно оцінювати саме економічне складне положення, в якому опинилася вся фарфоро-фаянсова галузь України, нажаль в т.ч. і ЗАТ «АТЗТ «Коростенський фарфор».



ЗАБОРГОВАННОСТІ.

Якщо дивитися на цифри і розуміти їх, то ми побачимо що динаміка погашення боргів є плановою та позитивною. Це підтверджують висновки останньої комісії, яка на місці вивчала реальну ситуацію, та відсутність претензій до дій керівництва заводу з боку прокуратури. Згідно домовленості керівництва «Коростенського фарфорового заводу» з комісією Житомирської державної адміністрації, заборгованість по заробітній платі повинна бути ліквідована у першому півріччі 2011 р.



- Автор.

Итак, в подведение итогов, госпожа Ирина, скажите, если предположить, что это организованная информационная атака на завод, то кто за всем этим может стоять, или, если по другому, кому это может быть «наруку»?

- Ірина Мамонтова.

Розслідування ми не проводили, не наше це робота. НЛО якесь. Можемо тільки здогадуватись. Кому це корисно? Я думаю, що «Коростенський фарфоровий завод», як лідера галузі, усвідомлено бажають знищити, щоби звільнити дорогу імпорту, в першу чергу китайському.

Ще одна, дуже важлива інформація, хочу всіх попередити. Зараз ми шукаємо інвестора, підкреслюю шукаємо інвестора, а не продаємо завод. Тому всі об’яви, що гуляють Інтернетом та продають завод є провокацією – атакою «НЛО», і не відповідають дійсності.

І на завершення, хочу додати. Ми впевнені, що в нас вистачить сил, розуму та вміння подолати всі негаразди сьогодення. Тому що ми добре розуміємо, «Коростенський фарфоровий завод» - це не тільки є бізнес з величезним фінансовим потенціалом, а й ще це справа всього життя для багатьох людей міста Коростень, це символ та гордість фарфорової промисловості України, якщо дивитися державними категоріями, це феномен українського прикладного мистецтва.

От автора.
P.S. Итак, будет ли продолжение? Откроются ли маски?